Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рись

Рись, -сі, ж. Рысь, Felix lynt.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИСЬ"
Гарбарство, -ва, с. Скорнячество. Правоб.
Засо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Кіптюга, -ги, ж. = кіптяга.
Накипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. накипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Накипать, накипѣть. Чим горнець накипів, тим буде смердіти. Чуб. І. 238.
Начхати, -ха́ю, -єш, гл. Начихать. начхати мені на тебе! Плевать мнѣ на тебя! Начхав йому!
Перун, -на, м. 1) Громъ. Бодай тебе перун забив темненької ночі. Чуб. V. 1092. 2) Перунъ, божество древнихъ славянъ. Левиц. І. Світ. 7.
Повтікати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Убѣжать (о многихъ). Люде повтікали з хати. Рудч. Ск. І. 12. Були на масніші вареники, та в піст на вербу повтікали. Ном. 2) Вытечь (во множествѣ). Були річки — повтікали, були ставки — повсихали. Чуб. V. 540.
Покидьків, -кова, -ве Относящійся къ негодному предмету, существу. покидьків брат. Негодный предметъ. Лебед. у.
Старостонько, -ка, м. Ум. отъ староста.
Товстопикий, -а, -е. Толсторожій. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.