Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дя́конів, -нова, -ве Принадлежащій діакону.
Завива́йло, завива́ло, -ла, с. 1) Бѣлая намітка или вообще кисея, которой повязываютъ новобрачную поверхъ очі́пка. Ой білеє завивайло да вічнеє покривайло. Н. п. 2) Чалма. Сам на чердак виступав, турецьким білим завивалом махав. Ад. І. 216. Ум. завива́йлечко.
Зрідка нар. Рѣдко, не часто, не густо. Ох і гаю мій, гаю, розсаджений зрідка. Чуб. V. 647.
Лапуватий, -а, -е. сніг. Снѣгъ хлопьями. Золотонош. у. Слов. Д. Эварн.. Cм. лапатий.
Мрі́тися, мрі́юся, -єшся, гл. 1) = мріти. По степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77). 2) Мерещиться, грезиться. Небозі сонечко мріється, — воно ж зрадніло, та й справді гріється. Ном. № 6402.
Небезпечність, -ности, ж. Опасность.
Порозбірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и розібрати, но во множествѣ.
Послухатися, -хаюся, -єшся, гл. Послушаться. Послухайся мене хоч тепер. МВ. І. 27.
Слиж, -жа, м. 1) = сляж. Сімсот соколят на одній постелі сплять. — Слижі на горищі. Мнж. 175. 2) Рыба Cobitis barbatula, голецъ. Шух. І. 24.
Спотикатися II, -каюся, -єшся, сов. в. спіткатися, -каюся, -єшся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Думав, доля зострінеться, — спіткалося горе. Шевч.