Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Говоріння, -ня, с. Говореніе, манера говоренія.
Жупно́к, -ка, м. Куль снопъ соломы. Угор.
Засумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Затосковать, загрустить. Старий Таволга часом тяжко, тяжко засумує. К. Орися. (ЗОЮР. II. 200).
Мокрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Дѣлаться мокрымъ. Уже мокріє сніг. Н. Вол. у.
Неминуще нар. = неминуче. Вже ж його неминуще оддавати. ХС. VII. 421.
Садиба, -би, ж. Усадьба. О. 1862. VI, 95. Не було ні садиби, ні кроку землі. МВ. ІІ. 33.
Сивокрилий, -а, -е. = сизокрилий. Летить орел сивокрилий. Чуб. V. 807.
Спохолом нар. Косо, наклонно. Спохолом положити каміня. Вх. Лем. 469.
Тоя, то́ї, ж. Раст. a) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. I. 109. Aconitum variegaturn. Лв. 96. б)польова. Geranium sanguineum. Анн. 156. в)лісна. Lysimachia vulgaris. Лв. 100. У городі зіллє-зілле, за городом тоя, проси, любко, щире Бога, щобись була моя. Гол. Тою, одолан і бідрич над Прутом вважають за помічні від мору. Ном.
Уперізуватися, -зуюся, -єш, сов. в. уперезатися, -жуся, -жешся, гл. А вам дружба вдався: череслом підголився, перевеслом вперезався. Грин. ІІІ. 520.