Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дряпу́чий, -а, -е. 1) Любящій царапаться. Кіт дряпучий. 2) Задорливый. Ти його тільки займи — він такий дряпучий, що зараз і битися буде. Кіевск. у.
Ле́дінь, -ня, м. = леґінь. Узяв ледінь стару бабу, кайтеся, хрестяне! Гол. III. 514. Ой любили два ледіні єдну молодицю. Гол. Ум. ледіник. Порубали ледіника у чужої жінки. Гол. І. 227. Поставайте, ледіники, до танцю, до танцю. Гол.
Мізкува́ння, -ня, с. Размышленіе. К. ЧР. 237.
Наткати Cм. і. натикати.
Плюгавий, -а, -е. Гадкій, скверный, дрянной; презрѣнный. К. ЧР. 424., Ум. плюгавенький. Плюгавенький панок. О. 1862. IX. 72.
Потурбитися, -блю́ся, -би́шся, гл. = потурбуватися. А я оженився, не довго нажився, тілько потурбився. Грин. III. 396.
Прикиснути, -ну, -неш, гл. Немного скиснуть. Не винесла молока, а воно вже й прикисло.
Продирини, -рин, ж. мн. = похрестини. Мил. 27.
Тежик, -ка, м. Цвѣточный горшокъ, вазонъ. Остер. у. Рк. Левиц.
Уговорювати, -рюю, -єш, гл. = уговоряти. Старець вговорює панича: гріх тобі, каже, синку, знущатись над старими людьми. Стор. І. 17.