Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безскоромник, -ка, м. Постникъ. Конотоп. у.
Блазнити, -ню́, -ни́ш, гл. Соблазнять, вводить въ соблазнъ. Коли блазнить тебе рука твоя, — відотни її. Єв. Мр. IX. 43.
Витися, -в'юся, -в'єшся, гл. 1) Виться, обвиваться, увиваться. Як хмелині вгору виться? тичини немає. Мет. 79. Коло носа в'ється, а в руки не дається. Ном. № 1933. Коло серця козацького як гадина в'ється. Шевч. 31. Коло тебе будуть роями витись панни. Левиц. І. 262. 2) Виться, быть свиваему. Де се гілечко вилося? Мил. 140. 3) Развѣваться. Над річкою над Дунаєм короговка в'ється. Н. п.
Гра́на, -ни, ж. = Грань 3 = жар. Желех.
Доква́шувати, -шую, -єш, сов. в. доква́сити, -шу, -сиш, гл. Доквашивать, доквасить. Треба доквасити огірки.
Жаберовина, -ни, ж. = жаберина. Вх. Уг. 237.
Зача́вити, -влю, -виш, гл. Задавить, раздавить. — курча. Зарѣзать цыпленка. Левиц. Пов. 106.
Помірятися, -ряюся, -єшся, гл. Смѣриться. Рудч. Ск. II. 168.
Тиранський, -а, -е. Тиранскій. К. ПС. 135. К. Іов. 47.
Триніжник, -ка, м. = триніжок. МУЕ. III. 30.