Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брезелія, -лії, ж. = бразолія. МУЕ. I. 175.
Гнучий, -а, -е, гнучкий, -а, -е. Эластичный, гибкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53. Як тополя серед поля гнучка та висока. Шевч. 20. І станом гнучим, і красою пренепорочно молодою старії очі веселю. Шевч. 425. глина гнучка. Глина годная для лѣпки, достаточно приготовленная для этого. Вас. 177; Шух. І. 260.
За́значка, -ки, ж. Знакъ, помѣтка.
Карюковий, -а, -е. Принадлежащій карюко́ві.
Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць. Вх. Лем. 424.
Обчухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Обрѣзать, обломать, очистить (отъ листьевъ и мелкихъ вѣтвей). Обчухрай віник. У мене діти обчухрали всі груші в саду. Васильк. у. У Гребинки о крыльяхъ: оборвать. Що дядькові пройшло, ти не роби, небоже, щоб крилець хто не обчухрав. Греб. 381. 2) Отколотить. Обчухраю тобі оцією палицею боки. Левиц. Пов. 190.
Познаття, -тя, с. Узнаваніе, узнаніе, распознаваніе. Вх. Уг. 260.
Приповняти, -ня́ю, -єш, гл. Дополнять. Хай вам Бог приповня. Ном. № 4553.
Стебнути, -бну́, -не́ш, гл. = стібнути.
Сухішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться суше.