Вечорина, -ни, ж.
1) = вечір. Хоч не вранці, — в вечорині.
2) = вечеря. Да спасибі, сину, за сю вечорину.
3) мн. Совмѣстный ужинъ невѣсты съ дружками, а жениха съ боярами и со всей свитой — въ субботу. Ум. вечоринка. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що вечоринки.
Відраджування, -ня, с. Отсовѣтываніе.
Гамування, -ня, с. Усмиреніе, укрощеніе, успокоеніе, удерживаніе. Той давно вже їздив по табору, гамуючи козацтво, тільки од його гамування іще гірш підіймавсь гомін.
Діпра́вди нар. Въ самомъ дѣлѣ. Чи Калина любить діправди мого брата?
Облуплювати, -плюю, -єш, сов. в. облупити, -плю́, -пиш, гл.
1) Обдирать, ободрать, очистить, снять кожу, шелуху. Дав яєчко та ще й облупи. Йому облупи та ще і в рот положи. Бодай вас луп облупив.
2) Обобрать, ограбить.
Ожинний и ожиновий, -а, -е. Ежевичный. Квіточко моя ожиновая.
Пошепотати, -чу́, -чеш, гл. = пошептати.
Прищепа, -пи, ж. Привитый черенокъ. Ум. прище́понька, прище́почка.
Спин, -ну, м. Остановка, удержъ. Cм. упин. А пташки без перестану, без спину виспівували. Ум. спинок. Нема спинку вдовиному синку.
Стрілецький, -а, -е. Охотничій. Крест стрілецький.
