Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

риґівниця

Риґівниця, -ці, ж. У ткачей: дощечка съ отверстіями для вставки въ нихъ концевъ начиння или блята, когда сквозь послѣдніе пропускаютъ нити основы; риґівниці бываютъ при этомъ подвѣшены. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИҐІВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИҐІВНИЦЯ"
Витворити Cм. витворяти.
Жаля́чка, -ки, ж. = жалива. Желех.
Жу́пел, -ла, м. = джупел.
Забиття́, -тя́, с. Убійство.
Нави́снути Cм. нависати.
Обчепирити, -рю, -риш, гл. Обхватить. Обчепирила його руками і ну просити та молити. Рудч. Ск. І. 136.
Підсак, -ка, м. = підсака. Вх. Пч. II. 23.  
Помнякшати, -шаю, -єш, гл. = пом'якшати. Мир. Пов. І. 160.
Тако нар. 1) = так. 2) Яко-тако. Кое-какъ.
Хуткість, -кости, ж. Скорость, быстрота. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИҐІВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.