Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відличка, -ки, ж. Знакъ, которымъ отмѣчаютъ, отмѣтка. Дружки, як молодому пришивають квітку, (співають): Ой дай, мати, голку, ще й ниточку шовку, — пришити квітку, ік зятеві одличку. Грин. ІІІ. 485.
Гнучий, -а, -е, гнучкий, -а, -е. Эластичный, гибкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53. Як тополя серед поля гнучка та висока. Шевч. 20. І станом гнучим, і красою пренепорочно молодою старії очі веселю. Шевч. 425. глина гнучка. Глина годная для лѣпки, достаточно приготовленная для этого. Вас. 177; Шух. І. 260.
Перехвалити Cм. перехвалювати.
Помшити, -мшу, -ши́ш, гл. ? Шовком шити, — щоб не помшити. Грин. III. 11.
Пообважувати, -жую, -єш, гл. Отяготить, обременить (во множествѣ)
Пооб'їжджати, -джа́ю, -єш, гл. = пооб'їздити.
Скоба, -би, ж. Крючекъ къ дверямъ. Вх. Зн. 63.
Струйний, -а, -е. О голосѣ: пріятный, мелодическій. Який в його голос був струйний. МВ. ІІ. 93.
Харапутний, -а, -е. Опрятный, чистоплотный. Був.... чорний, рябий і не харапутний. Драг. 320.
Челядникувати, -ку́ю, -єш, гл. Служить, быть слугой, наемнымъ работникомъ.