Багачня, -ні, м. = багатиня.
Виднечко нар. Ум. отъ видно.
Дожда́ти, -жду́, -де́ш, гл. = Діждати. Ой як дождеш до осени, буду я твоя.
Запе́вняти, -ня́ю, -єш, сов. в. запевни́ти, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить. Не можна теж запевняти, що і в таких людей, як М. Вовчок, не різнить дещо з народньою мовою.
Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл.
1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Шинкарочко молода, повірь меду і вина.
2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї.
Портреть, -ті, ж. = портрет. Така била уродліва, що у кождого царя вибіта єї портреть била, вимальована.
Поташня, -ні, ж. Поташенный заводъ.
Псаломник, -ка, м. Псалмопѣвецъ.
Тугий, -а, -е. 1) Тугой, упругій. Щоб була туга як коліно. (Посадивши капусту, примовляютъ).
2) Крутой, густой. Туга грязь.
3) Твердый (о камнѣ).
4) Сильный, крѣпкій, суровый. Туга зимойка.
5) Несговорчивый, упрямый, крутой. Я чоловік не тугий: дасте 25 карбованців, то й ваш кінь.
6) О рѣчи: тяжелый. Уся мова його була якась туга, лемехувата. Ум. тугенький, тугесенький.
Уволоктися Cм. уволікатися.