Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ржанець

Ржанець, -нцю, с. раст. Phleum patense L. ЗЮЗО. I. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЖАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЖАНЕЦЬ"
Байрака, -ки, ж. = байрак 1. Не з-за гори, з-за байраки, відтіля ідуть гайдамаки. Мет. Форма эта, вѣроятно, явилась только для риѳмы.
Відстановити Cм. відстановляти.
Замо́вити Cм. замовляти.
Крикнява, -ви, ж. Крикъ многихъ голосовъ. Там така крикнява, свиснява. Харьк. Левч. 62.
Особне нар. = особе.
Писківка, -ки, ж. Курица, первый годъ несущаяся. Шух. І. 108.
Помиї, -їв, м. мн. Помои. В помиях утопити. Ном. № 14237. Ум. поми́йки. Чуб. III. 86.
Пришкварити Cм. пришкварювати.
Споруджувати, -джую, -єш, сов. в. спорудити, -джу, -диш, гл. Сооружать, соорудить; устраивать, устроить. На скелях він житло собі спорудив. К. Іов. 90. Спорудили церкву. Г. Барв. 171.
Фальш Cм. хвальш.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЖАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.