Відробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відробити, -блю, -биш, гл. 1) Отрабатывать, отработать. Чи не зорали б ви мені? Я б уже вам відробив. Иногда просто взамѣнъ работы получить что-либо. Хомина жінка одробила десь курочку і приносе додому. Одробить де пшінця або прісця та зварить кулешик. 2) При помощи волшебства уничтожать, уничтожить сдѣланное, возвращать, вернуть къ прежнему состоянію. Я поробив їх вовками, а одробити не зумію. Хто одробе мою дочку од цього, що їй пороблено, тому дарую половину царства.
Запальо́ний, -а, -е. Запальчивый, часто гнѣвающійся. Там батько й мати такі запальонії, що хоч би тиждень той приймак вижив.
Керва, -ви, кервавий и пр = крів, крівавий и пр.
Незнавидіти, -джу, -диш, гл. = зненавидіти. Незнавидів хлопця та й незнавидів і прогнав.
Поважний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный уваженія. Іще трошки засоромилась перед поважним гостем, то й очиці спустила в землю.
2) Серіозный; солидный. Такий зробився тихий та поважний. Поважне обличчя. Йому здавалось... ніби він чує поважну його мову.
3) у поважному стані. О женщинѣ: беременна. Пані моя нездужає: вона в поважному стані.
Помовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговаривать. Утінкою називає, шлюбу брати помовляє.
Похапцем нар. Поспѣшно, торопливо. Похапцем звінчалися, щоб не розлучила нас пані.
Прохоріти, -рію, -єш, прохорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = прохворіти.
Твердіський, -а, -е. = твердісінький.
Чекати, -ка́ю, -єш, гл. Ждать, подождать. Два третього не чекають. Чекай-но, чекай! прийде нитка до клубочка, не вхитруєшся. Як би на вас чекав, то досі вмер би.
