Брикати(-ся), -каю(-ся), -єш(-ся), гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Витхлий, -а, -е. Выдохшійся. Cм. видхлий.
Дрібни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Раздробляться, измельчаться. Сахаръ дрібниться на маленькі грудочки.
Крутенько нар. Ум. отъ круто.
Ми́гкати, -каю, -єш, гл. = мигтіти.
Му́кати, -каю, -єш, гл. Мычать. Мукає корова. Чогось телята мукають.
Понурість, -рости, ж. Угрюмость.
Поторжка, -ки, ж. Торгъ, торговля. Сьогодня на базарі нема поторжки.
Самопас II, -са, м. Пасущій санъ свой скотъ, а не въ общественномъ стадѣ. Ми самопаси, бо кожен у нас сам свої коні пасе.
Шлюха, -хи, ж. Шлюха. Кабашниці-шлюхи. Смерть шлюха.
