Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ремесницький

Ремесницький, -а, -е. Относящійся къ ремесленнику, принадлежащій ремесленнику. Цех ремесницький. Сердеги ремесницькі робітники. О. 1861. XI. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМЕСНИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМЕСНИЦЬКИЙ"
Ґлеґа́ти, -ґаю, -єш, гл. = Ґляґати. Гол. І. Вступл. 700.
Капосник, -ка, м. Пакостникъ.
Косоокий, -а, -е. Косоглазый. Гають йому дві дівиці: єдна косоока, друга сивоока. Чуб. V. 35.
Лимаре́нко, -ка, м. Сынъ шорника. У перетику ходила по опеньки, лимаренка полюбила молоденька. Шевч. 540.
Менджигува́ти, -гую, -єш, гл. = манджувати. Козел. у.
Оспалий, -а, -е. 1) Сонливый. 2) Вялый, лѣнивый, безпечный. Там то невістка, там то оспала, як би її не збудила, то б рано не встала. Чуб. V. 757.
Отрухнути, -ну, -неш, гл. Потерять присутствіе духа? лишиться силъ? Убігла вдруге бліда така і як риба в'яла, що аж я її сама стала розважати: чого ти така? Мов отрухла. Г. Барв. 127.
Припізнюватися, -нююся, -єшся, гл. = припізнятися.
Таємно нар. Тайно.
Усилу нар. Съ трудомъ, едва. Всилу вона від неї вирвалась. Мнж. 2. Всилу п'ять місяців пробула в них. Г. Барв. 368.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМЕСНИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.