Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревнивий

Ревнивий, -а, -е. Ревнивый; придирчивый. Чуб. V. 604. Мил. 145. Тільки дав мені Бог да ревнивого мужа. Чуб. V. 565. В мене свекруха ревнива, ще й до ділечка лінива. Чуб. V. 691.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНИВИЙ"
Бунтування, -ня, с. Возмущеніе, непокорность, мятежъ. Переказ.... про Мертве Море, що ніби під його водами сидять велетні за бунтування проти Бога. К. Іов. 56.
Дба́ло нар. Рачительно, старательно, заботливо.
Згрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. згрома́дити, -джу, -диш, гл. Сгребать, сгресть, собирать, собрать. Він згромадив усі води у моря великі. К. Псал. 74.
Напла́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Наплаваться. Досі ж мої лебеді та й наплавалися. Грин. III. 408. Гиля, гиля, сірі гуси, та вже ж ви наплавались. Чуб. V. 274.
Повихнути, -ну, -неш, гл. Свихнуть. Се злий знак, особливо для парубків; таким приповідають, що повихнула твоя дівка ногу, т. е. сошла съ пути нравственности. Шух. І. 169.
Примокати, -ка́ю, -єш, сов. в. примок(ну)ти, -кну, -неш, гл. Примокать, примокнуть.
Родителька, -ки, ж. Родительница, мать. Не було родительки навчати. Лебед. у.
Сварливе нар. Ссорясь, сердито. Налетять горобці та й, сварливе цвірчучи, угору шугнуть з пустого городу. МВ. (О. 1862. І. 96).
Сповивач, -ча, м. Свивальникъ. О. 1861. II. 7. Ум. сповивачик.
Хатчина, -ни, ж. Избенка. Над Прутом у лузі хатчина стоїть. Млак. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВНИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.