Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревнивий

Ревнивий, -а, -е. Ревнивый; придирчивый. Чуб. V. 604. Мил. 145. Тільки дав мені Бог да ревнивого мужа. Чуб. V. 565. В мене свекруха ревнива, ще й до ділечка лінива. Чуб. V. 691.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНИВИЙ"
Бганка, -ки, ж. Складка. Треба перекачати рушник, а то довго лежав згорнутий та он які бганки поробились. Пирят. у.
Кахнути Cм. кахкати.
Киюра, -ри, ж. Ув. отъ кий.
Лу́пкати, -каю, -єш, гл. 1) Сгинаться на тонкомъ мѣстѣ (о косѣ). Желех. 2) Хлопать. Лупкати бичем. Вх. Лем. 433.
Перехочливий, -а, -е. Прихотливый, капризный. Багацтво — перехочлива річ: от наш батько був багатий, а ми бідні стали. Пятигор. окр.
Позарубувати, -бую, -єш, гл. Зарубить (во множествѣ).
Пройти, -ся. Cм. проходити, -ся.
Проманіжити, -жу, -жиш, гл. Побить кого. Я його добре проманіжив, — знатиме, як мене займати.
Унученя, -няти, с. = унуча. Шейк. Ум. унученятко.
Урічний, -а, -е. = урічливий. Шух. І. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВНИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.