Дідуга́, -ги́, дідуга́н, -на, м. Ув. отъ дід. Ой ти — старий дідуга, ізігнувся як дуга. Старий уже був дуже дідуган той Грива. Зустрічає по дорозі діда. Такий сивий дідуган, а борода зовсім біла аж до пояса.
Дітво́ра, -ри, ж. соб. Дѣти, ребятишки. Лихо з дітворою та ще з малою. Дітвора сокоче, дітвора клекоче, а мати раденька дітворі маленькій.
За́зелень нар. Незрѣлымъ, зеленымъ. Садовини не продавай зазелень.
Запоро́жжя, -жя, с. 1) Запорожье. Славний козак Максим Залізняк, славнішеє запорожжя! 2) На свадебномъ пиршествѣ посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты, — они получаютъ свою часть при раздѣлѣ коровая. На запорожжє (коровай) подають тречі.
Карлик, -ка, м. Карликъ. Ум. карличок.
Крадений, -а, -е. Краденый. Не їсть пан дяк гусей, бо крадені.
Пляма, -ми, ж. Пятно. Де-не-де темними плямами червоніла на траві запеклая кров. Без страху й плями лицарь запорозький. Ум. плямка, плямочка. На небі ні хмарочки, ні плямочки — чисте.
Поетичність, -ности, ж. Поэтическія свойства, поэтическое.
Приломок, -мка, м. Восчина, прилѣпленная въ ульѣ, назначенномъ для поселенія роя.
Чмовх, -ха, м. Поползень, Sitta euroраеа.
