Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рева

Рева, -ви, об. Плакса. Черк. у. О. 1862. IX. 119. Он рева яблука розсипала. Ном. № 13978. Ув. ре́вище. Оце ще ревище!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВА"
Віщівник, -ка, м. Вѣщунъ, предвѣстникъ. Бо то ворог нещасливий, віщівничок барз правдивий. Гол. І. 170. Ум. віщівничок.
Волочаний, -а, -е. Объ обуви: съ волоками. Волочані черевики (у чоловіків). Конст. у.
Добі́гтися, -біжу́ся, -жи́шся, гл. Добѣжать. Хто біжить, той і добіжиться. Ном. № 7090.
Їхній, -я, -є. = їх. Стає їм (звірам) їхнього розуму тільки на те, щоб вимостити гарне кубельце. Дещо. Перейшов у їхню віру. Мнж. 122.
Кучериха, -хи, ж. Жена кучера. Кучерихи дома не було. Г. Барв. 470.
Луща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = лусчати. Коли діжа лущить, — скоро весілля буде. Грин. І. 255. Той луг тріщить, лущить. Рудч. Ск. І. 145. Лущать, як оріхи під ногами.
Повітовий, -а, -е. Уѣздный. Повітовий суд. Котл. В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка. Левиц. І. 238.
Сваненько, сванечко, -ка, м. Ум. отъ сват.
Стукотнява, -ви, ж. = стукнява. Оця стукотнява та грюкотнява хоч кого вижене. Харьк.
Чабанування, -ня, с. Профессія пастуха овецъ, пребываніе пастухомъ овецъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.