Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ранговий

Ранговий, -а, -е. Относящійся къ рангу. — маєток, — ва земля. Имѣніе, земля, которыми пользовалась на помѣстномъ правѣ козацкая старшина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНГОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНГОВИЙ"
Жилля́р, -ра́, м. Крестьянинъ-земледѣлецъ, не имѣющій земли, бобыль. Угор.
Капсан, -на, м. Бранное слово для евреевъ.
Мароква́, -ви, ж. Трясина, топь, болото. Угор.
Подихати, -хаю, -єш, гл. Подышать.
Сабаш, -шу, м. Шабашъ, суббота у евреевъ.
Служебочка, -ки, ж. Ум. отъ служебка.
Уланський, -а, -е. Уланскій. Шейк.
Хаптур, -ра, м. = каптур 2. Свита з хаптуром. Васильк. у.
Хліборобка, -ки, ж. Женщина, занимающаяся хлѣбопашествомъ.
Хоркотливий, -а, -е. = гаркавий. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАНГОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.