Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гадюччя, -чя, с. соб. Гадюки. Тілько й видко між кущами, що гадюччя й ящірок. Щог. Сл. 123.
Двужо́н, -на, м. Двоеженець. Мир. ХРВ. 11.
Кешеня, -ні, ж. = кишеня.
Козухна, -ни, ж. = коза. Ой ти, козухна, ой ти, матухна, ти росходися, розвеселися, старому пану у ноги поклонися. Чуб. III. 266.
Покапати, -паю, -єш, гл. Покапать; закапать. Як роса та до схід сонця, покапали сльози. Шевч. 74.
Покута, -ти, ж. 1) Покаяніе. Де гріх, там і покута. Ном. № 124. 2) Епитимія. Ти на мене накинеш покуту? — Які ж твої гріхи? ЗОЮР. І. 130.
Пообстригати, -га́ю, -єш, гл. Остричь (многихъ).
Пообстругувати, -гую, -єш, гл. Острогать (во множествѣ).
Постоянний, -а, -е. = постояльний. Заїхали на постоянный двір. Драг. 174.
Росколивати, -ва́ю, -єш, гл. Расколебать, расшатать.