Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гойдати, -даю, -єш, гл. Качать, колыхать. Дивлюся на височенну сосну. Вітер нею гойдає. Г. Барв. 366. Сонце гріє, вітер віє.... на калині одиноке гніздечко гойдає. Шевч. 34. Сміється козак, коня сідлаючи, плаче дівчина, дитину гойдаючи. Чуб. V. 342.
Замо́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. замота́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Обматываться, обмотаться, закутываться, закутаться. Замотався у кирею, ліг на дворі спати. 2) Запутываться, запутаться. Ой ішов я з вечерниць через ті городи: замотався в гарбузіння, наробив я шкоди. Грин. III. 674.
Крутобережно нар. = крутобережисто. Як же ми роз'їдемось, коли місточок маленький? Вертай назад! — Еге! перший ізнов каже: як я поверну, коли, бач, крутобережно. Кв. II. 40.
Лите́рний віз. = літерний віз.
Нами́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. намили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Намыливаться, намылиться. Прості люде у нас гречаною половою намилюються. Борз. у.
Об'їхати Cм. об'їзджати.
Полива, -ви, ж. 1) Глазурь, мурава. Шух. І. 262, 264. 2) Глазированная, муравленная посуда. Повіз поливу аж у Чорноморію на продаж.
Талий, -а, -е. Оттаявшій, растаявшій.
Тупісічко нар. = тупісінько. Шейк.
Четверня, -ні, ж. Четверка. Пан четвернею пробіжить. МВ. І. 22.