Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бендюжина, -ни, ж. 1) = бендюга 1 — 3. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Проститутка, развратница. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Бовтати, -таю, -єш, гл. Взбалтывать.
Де́нечко, -ка, с. Ум. отъ дно.
Змогти, зможу, -жеш, гл. 1) Смочь, быть въ состояніи. Бо ти будеш сварити, а я ся журити, то не зможу, молоденька, по світі ходити. Чуб. V. 529. А вже мені старенькому без коня пропадати, не зможу я по степах чвалати. Мет. 444. Не зміг одвести очей од молодої. Стор. МПр. 77. Коли хочеш, зможеш мене очистити. Св. Мр. І. 40. 2) Одолѣть. Котл. Ен. V. 18. Божевілля-кохання змогло безщасну. Г. Барв. 399. Два дні не спить і сон його не зможе. Харьк.
Коливати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Колебать, качать. Стоїть дід над водою, коливає бородою. Ном., стр. 296, № 207. Верби та садовина поперехилялись через тини та коливають віттям, куди вітер віє. О. 1862. IX. 60. 2) Идти медленно; идти переваливаясь. Стара пані немов одужала: коливає з кімнати до кімнати, виглядає у кожне віконт. МВ. (О. 1862. III. 35).
Лелечиня́, -ня́ти, с. Птенецъ аисть. Харьк. Ум. лелечинятно.
Молотня́, -ні, ж. Молотилка. Вх. Зн. 37.
Розмочувати, -чую, -єш, сов. в. розмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Іазмачивать, размочить. Скорину розмочити, душу промочити. Чуб. V. 1123.
Титулування, -ня, с. Величаніе по титулу, титулованіе. Шейк.
Усправедливити Cм. усправедливлювати.