Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Альто́вий, -а, -е. Альтовый. Її альтовий дзвінкий голос. Левиц. Пов. 218.
Безкарний, -а, -е. Безнаказанный. Безкарні боги. О. 1861. I. 94.
Відчикрижити, -жу, -жиш, гл. Отрѣзать, откроить, откромсать.
Заво́рити, -рю, -риш, гл. Загородить. Cм. вір'я.  
Критикувати, -ку́ю, -єш, гл. Критиковать. Надрукованого і критикованого нічого не читав. Шевч. Передм. до Гайдам.
Майда́нник, майданчик, -ка, м. Служащій на заводѣ для гонки смолы. Майданчики-окаянчики, да гірка ваша доля: не вмієте хліба-соли їсти да із чорного поля. Мет. 466. Дід служив на майдані майданчиком. Рудч. Ск. II. 13.
Мета́л, -лу, м. Металлъ. Дещо. К. Бай. 153. Ком. II. 65.
Попритуляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и притулити, но во множествѣ. Попритуляв... (одрізані) уха до голови, — вони знов поприростали. Рудч. Ск. І. 109.
Пустувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шалить, рѣзвиться, проказить. Не пустуй, а то битиму. Лебед. у. 2) Пустовать, быть незанятымъ. Руїна ся пустує вже століття. К. ПС. 27.
Синиха, -хи, ж. = синова. Син, як син, та синиха лиха. Ном. № У298.