Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рало

Рало, -ла, с. 1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: жертка (гридка). (Любл. и Сѣдл. г.) — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — кописть, зуб; кописть прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — стовбами, проходящими сквозь отверстія кописті и жертки; между копистю и жерткою распорка изъ крѣпкаго дерева — жабка; на самомъ концѣ жертки — ручка для управленія ралом; иногда на кописть надѣваются желѣзные наро́льники, наконечники. Чуб. VII. 400, 401. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. Ном. № 8806.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАЛО"
Верхоумка, -ки, ж. Умничающая, но. поверхностная женщина. Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. ІІІ. 45). МВ. І. 27.
Вислуга, -ги, ж. 1) Служба. А до того іще спороли батогами, а за вислугу палюгами. Г. Арт. (О. 1861. III. 85). 2) Прослуженное время. Там козак по риночку ходить, у гетьмана вислуги ся просить: пусти мене, мій пане, додому. Гол. І. 109. 3) Заслуженное, заработокъ за службу. Ум. ви́служенька. На тім короваю три яблучка з раю: то ж тобі, Марусенько, вірна твоя вислуженька, що ти собі вислужила у милого Бога. Рк. Макс.
Дрижифі́ст, -фоста́, м. пт. горихвостка, Phoenicurus. Вх. Зн. 16.
Завесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Отдаться веселью.
Коток, -тка, м. 1) Ум. отъ кіт. Сама баба злизала і на котка сказала. Мет. 3. Ой ну люлі, кітку, украв в баби квітку. Мил. 44. 2) Колыбельная пѣсня. Над колискою котка виспівувати. К. Гр. Кв. XXIV. Сяду прясти, повкладавши діток та поприсипавши котками. Г. Барв. 442. 3) Катокъ. 4) Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ ухватъ, чтобы легче было вынимать изъ печи горшки. 5) = котючка. КС. 1891. V. 207. 6) мн. котки. Раст. Trifolium arvense L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. коточок. Ой був собі коточок, украв собі клубочок. Мет. Колише в запічку маленького внучка, виспівуючи коточка. Левиц. І. 24.
Мерзля́к, -ка, м. 1) Что-либо замерзшее. 2) Чувствительный къ холоду. Ум. мерзлячо́к.
Пигичка, -ки, ж. пт. = чайка. Вх. Пч. II. 15.
Повилуплювати, -люю, -єш, гл. 1) Вылущить (во множ.), отколоть (во множ.). 2) Вывести (о многихъ). Усі квочки повилуплювали курчат, а ся ні. 3) Выпучить (глаза). Чого ви всі на мене очі повилуплювали.
Реготуха, -хи, ж. Хохотунья. Мир. ХРВ. 258. Сватай мене реготуху. Чуб. V. 1127. Перша реготуха на селі. Мир. Пов. I. 137.
Урівняти, -няю, -єш, гл. Сравнять, уравнять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.