Зістава́тися, -таюся, -є́шся, сов. в. зістатися, -тануся, -нешся, гл. Оставаться, остаться. Все мине, а гріх зостане́. зістатися од кого. Отставать, отстать отъ кого.
Калашник, -ка, м. Пекарь, дѣлающій калачи.
Книш, -ша́, м.
1) Родъ хлѣба съ завороченными внутрь краями и смазаннаго свинымъ саломъ или коноплянымъ масломъ. Повна піч паляниць, посередині книш. У гуцуловъ въ книш кладется смѣсь изъ варенаго картофеля, овечьяго сыру, смѣшаннаго съ петрушкою, чеснокомъ и пр., а сверху масло или солонина.
2) Пренебрежительное прозвище священниковъ и дьячковъ.
3) Камковый верхъ мѣховой шапки галицкаго міщанина, выдающійся надъ опушкой въ формѣ книша.
4) мн. Родъ вышивокъ на рубахѣ. Ум. книшик.
Морськи́й I, -а́, -е́ 1) Морской. Промиває карі очі морською водою. 2) морська свиня. Дельфинъ. Там страшно борсався дельфин, чи морська свиня. 3) морське залізо. Магнитъ.
Наштурхати, -хаю, -єш, гл. Натолкать. На базарі наштурхали мені боки.
Поренчата, -чат, с. Перила.
Пофальшувати, -шую, -єш, гл. Поддѣлать (во множествѣ).
Розшушукати, -каю, -єш, гл. = розшулічити. Розшушукав тоді, шо воно й справді вигадки.
Ситник, -ка, м. Дѣлающій сита, ситовщикъ. Не сват ситник коробейникові. Ум. си́тничок.
Чорнобіл, -лу и чорнобіль, -лю, м. = чорнобил.
