Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рагляк

Рагляк, -ка, м. = олень. Вх. Пч. II. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАГЛЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАГЛЯК"
Вивернениця, -ці, ж. Валежникъ, вѣтроломъ. Вх. Зн. 6. Cм. вивертень.
Викушувати, -шую, -єш, сов. в. викусити, -шу, -сиш, гл. Выкусывать, выкусить. Бодай тобі здох той півень, — викусив око. Рудч. Ск. І. 38.
Діжкови́й, -а́, -е́. Относящійся къ кадкѣ.
Звірни́к, -ка́, м. Звѣринецъ. Вх. Лем. 418.
Кудеревий, -а, -е. = кудерявий. Ум. кудере́венький. Росте деревце тонке-високе, а на вершечку кудеревеньке. Kolb. І. 118.
Кучанин, -на, м. Житель кутка́ 2. Кучане — ті сусіде, що на одному кутку живуть. Конст. у.
Лото́шити, -шу, -шиш, гл. Быть безъ дѣла. Шух. І. 37.
Мотани́на, -ни, ж. Суета, бѣганье. Піднявся крик людський, збіглася дворня... Шатанина-мотанина. Мир. ХРВ. 130.
Повипікати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Выпечь (во множествѣ). 2) Выжечь (во множествѣ). Повипікала йому очі. Коню очі повипікав. Драг. 303.
Цундрак, -ка, м. соб. Старое изорванное бѣлье, старая изорванная одежда. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАГЛЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.