Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бухати, -хаю, -єш, гл. 1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати. Гол. 2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму. Мир. Пов. II. 116. 3) Стрѣлять, палить. Бухають з гармат.
Виложистий, -а, -е. Отложной. Виложистий комір. О. 186.1. XI. 26. Дівчина була.... в сорочці з виложистим коміром. Св. Л. 3.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно. К. Псал. 19.
Знадвірній, -я, -є. Внѣшній. Левиц. І. (Правда, 1868, 557). Левиц. І. 205.
Кісниця, -ці, ж. Родъ рыбы. Кісниця — широкий писк, пера червені, пляската. Вх. Уг. 244.
Мармуро́вий Cм. марморовий.
Набреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. 1) Наговорить лжи. Хотя й душа невинная, люде набрешуться. Гол. І. 261. 2) Налаяться (о собакѣ).
Пристойний, -а, -е. 1) Приличный, пристойный. Нема, кажу, пари мені пристойної. Г. Барв. 11. 2) Пригожій, красивый. Г. Барв. 426. Парубок молодий, здоровий, пристойний, хоч до шлюбу ставляй. Чуб. І. 155.
Пропіяка, -ки, м. Пропойца.
Тюлька, -ки, ж. Рыба Clupea cultiventris Nordm. Браун. 29.