Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Возовиця, -ці, ж. Свозка хлѣба съ поля и время этой свозки. Після жнив Іванові — возовиця. Мир. ХРВ. 125. Як настала возовиця, бідний брат запри воли і поїхав на своє поле по снопи. Чуб.
Гардаджій, -джія., м. Мастеръ, устраивающій гард 3. МУЕ. I. 43, 36.
Зда́вну, зда́вня, нар. = зда́вна. Вона мене здавну знає. Чуб. V. 1033. Мири вічностю ся здавна називають. Ном. № 390.
Наду́ти, -ся. Cм. надимати, -ся.
Оклеїна ж. Брусья, надѣваемые на копили в саняхъ и соединяющіе полозья.
Поголубитися, -блюся, -бишся, гл. Поласкаться. Білесенькі, повні, як півонь, маківки, що мовляв, де тільки русальна з молодиком поголубляться, там вони врожаються й цвітуть. О. 1862. VIII. 16.
Подоварюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Довариться (во множествѣ).
Понадколювати, -люю, -єш, гл. Надколоть (во множествѣ). Хто це мені дощечки понадколював? Васильк. у.
Спрозоритися, -рюся, -ришся, гл. Быть испорченнымъ взглядомъ, сглаженнымъ. Екатер. у.
Ціпчак, -ка, м. Родъ маленькой птицы. Вх. Лем. 480.