Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пуповниче

Пуповниче, -чого, с. Болѣзнь пупка у грудного ребенка. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУПОВНИЧЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУПОВНИЧЕ"
Зазу́вистий, -а, -е. Объ обуви: просторный. Зазувисті чоботи. Гол. Од. 49.
Льво́вий, -а, -е. Львиный. А на йому шуба львова. Чуб. III. 457.
Опугатися, -гаюся, -єшся, гл. Одѣться тепло, напялить на себя много.
Перестоювати, -юю, -єш, сов. в. перестояти, -тою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять, постоять. Перестояли ми три дні и Кумицях. МВ. І. 63. Вода ся повинна перестояти де небудь у захистному місці до вечора, щоб бува хто не напився. Грин. II. 321. 2) Слишкомъ долго простаивать, простоять, перестояться. Борщ перестояв і згуск. 3) Пережидать, переждать стоя. Перестояли дощ під повіткою. Сховай мене, мій таточку, у коморю, — може я сі гостоньки перестою. Мил. 154. 4) Простаивать, простоять дольше. Скрипливе дерево і добре перестоїть. Ном. № 8156.
Рийка, -ки, ж. Навозный жукъ. Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. II. 27.
Скручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. скрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Сворачиваться, свернуться. Дерево гадюкою скрутилось. Стор. МПр. 66. 2) Потерпѣть неудачи въ дѣлахъ, свихнуться. Хоч би я за пана пішла: як моя доля така, то й пан скрутиться, а як моя добра доля, то піду за п'яницю, то й п'яниця поправиться. Ном. № 1663. 3) Только сов. в. Околѣть, умереть. Марк. 56. 4) Только сов. в. Сойти съ ума, обезумѣть. Гріх осиковою палкою бити і скотину, і людей, бо зараз скрутиться. Чуб. І. 76. 5) Безл. Прійтись плохо, тяжело. Ей, чоловіче, скрутиться тобі! от яконом буде бить. Рудч. Ск. І. 167.
Ступом нар. Шагомъ. Кінь іде ступом. Вх. Зн. 67.
Хапатня, -ні, ж. Спѣшка, скорая, поспѣшная работа. Там така хапатня, що не вхопиш. Хапатню таку зробили, що духом забрали всю солому. Черк. у.
Цвітущий, -а, -е. Цвѣтущій. Кораблі стоять, мов ті маки цвітущі. Федьк.
Шарпанина, -ни, ж. 1) Терзаніе, разрываніе. 2) Суета, бѣготня, волненіе. У волості шарпанина біганина. Мир. Пов. І. 129. Мирін під шарпанину десь дівся. Мир. ХРВ. 93. 3) Грабежъ, награбленное добро. Та в його тільки й чести, що руїна, у його слава — тільки шарпанина. К. ЦН. 164. 4) Cм. баба 17. З отрібки баба-шарпанина. Котл. Ен. IV. 31. Соми, лящі на шарпанину. Мкр. Г. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУПОВНИЧЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.