Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пуком

Пуком нар. О паденіи: быстро, подобно камню. Горобці пуком падають. Мнж. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУКОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУКОМ"
Бугаєць, -йця, м. Ум. отъ бугай.
Забажа́тися, жа́ється, гл. безгл. Захотѣться. Забажалося в Петрівку мерзлого. Ном. № 5340. Якої вам хаточки забажалося смутної та невеселої. Мил. 183.
Забиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = закарбувати.
Колабатина, -ни, ж. = калабатина. Двори такі великі, буцім це яка колабатина, де баби коноплі пряжать. Федьк.
Ля́скіт, -коту, м. Хлопаніе, щелканіе.
Ма́ґоль, -ґля, м. = маґіль. Шух. І. 255.
Обридливо нар. 1) Надоѣдливо. 2) Противно.
Позагрузати, -заємо, -єте, гл. Завязнуть, увязнуть (о многихъ). Корови біля річки позагрузали. Харьк. у.
Сітнити, -тню, -ниш, гл. О дождѣ: накрапывать, моросить. Вх. Уг. 267.  
Уколупити, -плю, -пиш, гл. = уколупати. Свойого вколупне би здоров'я для милого приятеля. Ном. № 9517.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУКОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.