Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пукавка

Пукавка и пукалка, -ки, ж. Родъ хлопушки: трубка изъ гусинаго пера, дерева, изъ которой пробка выталкивается сжатымъ воздухомъ. КС. 1887. VI. 479. Чуб. II. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУКАВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУКАВКА"
Безсудний, -а, -е. Беззаконный. К. ЦН. 291. Поганого, безсудного, безбожного Ірода. Чуб. III. 384.
Вавонька, -ки
Гинути, -ну, -неш, гл. Погибать, умирать; о скотинѣ: дохнуть, пропадать, исчезать. Без гетьмана військо гине. Ном. №751. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине, піде в свою Московщину, а дівчина гине. Шевч. 65. Тисячами гинуть голоднії люде. Шевч. 331. Дурно тільки слова твої гинуть. МВ. ІІ. 62.
Жи́лочка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Пелеханка, -ки, ж. Неряха, неряшливая женщина. Угор.
Подоляк, -ка, м. = подолянин. Желех.
Понаближатися, -жаємося, -єтеся, гл. Приблизиться (во множествѣ).
Роботяй, -тяя, м. = роботяга. Черк. у.
Укий, -а, -е. Ученый, выученный, обученный. Шух. І. 33. Желех.
Цвяхований, -а, -е. Обитый гвоздиками. Цвяховані були там стіни. Котл. Ен. ІІІ. 62. Ото цвяхована гиря. Ном. № 1549.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУКАВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.