Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пузан

Пузан, -на, м. Брюхачъ. Г. Барв. 313. Ум. пузанчик. Старий батько сидить коло хати та вчить внука — пузанчика чолом оддавати. Шевч. 261.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЗАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЗАН"
Вимокати, -каю, -єш, сов. в. вимокти, -кну, -неш, гл. 1) Вымокать, вымокнуть. Ой як же тій коноплиночці у ставу вимокати. Грин. ІІІ. 330. 2) Мокнуть, измокнуть. Бовть у воду! Викис, вимок. Ном. № 6074.
Воскобійник, -ка, м. Воскобойникъ, воскобой и хозяинъ воскобойни.
Зало́г, -гу, м. = заклад 4. Уман. у.
Ірвати, ірву́, -ве́ш, гл. = рвати. Ірви тісто та в молоко кидай. Ном. № 13220.
Плакати, -чу, -чеш, гл. Плакать.
Посупитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Нахмуриться. 2) = похнюпитися. Ну, годі ж тобі, дочко, посупившись стояти. Шевч. 289.
Прокапати, -па́ю, -єш, гл. Капать сквозь что. Що мої реберечка травка поростає, а мої карі очі кров прокапає. Чуб. V. 662.
Псьоглавець, -вця, м. Человѣкъ съ собачьей головой. То були псьоглавці, люде з песьсіми головами. ЕЗ. V. 202. Cм. песиголовець.
Склепитися Cм. склепатися.
Тарканистий, -а, -е. Неоднокрапный, неодноцвѣтный, пестрый. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЗАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.