Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анция́ш, -ша, м. = Анци́христ. Бодай тя анціяш побіл! Вх. Уг. 245.
Відкришитися, -шуся, -шишся, гл. Открошиться.
Звиха́тися, -хаюся, -єшся, гл. = звиватися 2. Ой матінко-вутко, звихай же ся хутко, бо ми ся звихали, все село звоювали, чикмани поросили, на весілля спросили. Грин. III. 511.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. О. 1861. V. 70. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро. Зміев. у.
Куп II, -па, м. 1) Купанье. Купалочка з купа вийшла. Мет. 312. 2) куп-куп-зілля. Раст. Convallaria Polygonatum L. ЗЮЗО. І. 119.
Має́ток, -тку, м. Имущество; состояніе, имѣніе. Та нехай мій батько добре дбає, гуртів, великих маєтків нехай не збуває. Дума.
Розрізати Cм. розрізувати.
Упослідок нар. = упослід.
Цвіркун, -на, м. Сверчокъ, gryllus. Вх. Пч. І. 6. І цвіркун на видноці не цвірчить. Ном. № 1381. Cм. цвірчок.
Чобіток, -тка, м. 1) Ум. отъ чобіт. 2) Цвѣтокъ на чорноклині.