Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вепрок, ка? веприка?, м. Ум. отъ вепер. Гн. І. 129.
Набундю́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Растопыриться, взъерошиться. 2) Возгордиться; надуться съ важностью.
Низянин, -на, м. 1) Живущій въ нижней части села. 2) Живущій въ бассейнѣ нижняго теченія рѣки.
Ортограхвія, -вії, ж. Орфографія, правописаніе. О. 1862. І. 77.
Плюта, -ти, ж. Дождь, дождливая погода. А дождж такий пере, плюта така. Гн. II. 63. Ум. плютка. Ой на дворі плютка, тогди нам добре тутка. Гол. IV. 318.  
Поладнати, -наю, -єш, гл. Поладить, сойтись. З товаришами, — хоть усе й москалі були, — зараз поладнав. Кв.
Сіяльник, -ка, м. = сівач. Лохв. у.
Тягло, -ла, с. 1) Лямка, приспособленіе для тяги невода, парома и пр. Літом невід на тяглі тягнуть до одмілу, а зімою рубають вікна у кризі. Черк. у. 2) Рабочая скотина, рабочій скотъ. Здохне мабуть не сьогодні — завтра бідне тягло без сіна. Грин. II. 209. Чи багато тягол було на роботі? Новомоск. у. Также: комплекта воловъ въ три-четыре пары для плуга. КС. 1898. VII. 47. 3) Шутливо: трубка курительная со всѣми принадлежностями (кисетомъ съ табакомъ, кресаломъ, кремнемъ, трутомъ). А виймай лишень своє тягло, та покуримо люльки. Полт. г. 4) тягло́м тягти. Тащить по землѣ. Ум. тяге́льце. Шейк.
Хавтур'я, -р'я, с. Поборы духовенства натурою. Набрав хавтур'я, що й до зеленої неділі станс.
Чмовхати, -хаю, -єш, гл. Трепать во второй разъ (ленъ, пеньку): Угор.