Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Двійко чис. ум. отъ двоє. І їх лиш тільки двійко було. Федьк. Грин. І. 203.
'Дже нар. сокращ. изъ адже. Вѣдь. Употр. преимущественно послѣ а: Та 'дже ж у старого Лемішки є брат. Левиц. Пов. 329.
Дова́да, -ди, ж. Досада, тоска. Та коли б ти знала, мамо, яка то довада, то ти б мене й оженила, щоб була одрада. Черном.
Куриця, -ці, ж. = курка. Сліпій куриці все пшениця. Ном. № 6409. Дарма, що в черепку, аби куриця жарена, куриця варена. Ном. № 12183.
Ло́щина, -ни, м. = лощовина. На лощині пасеться стадо турів. К. Орися. (ЗОЮР. II. 203). Ум. лощинка.
Марім'ята, -ти, ж. Раст. Tanacetum balsamita. Вх. Лем. 434.
Палко нар. 1) Горюче, жарко. Дрова горять палко. 2) Вспыльчиво. 3) Пылко.
Питлювати, -люю, -єш, гл. Молоть крупичатую муку. Хто хоче питлювати, мусить зачекати. Ном. № 5596.
Промовен, -вна, -вне Краткая форма отъ промовний. До всякої людини маю слово, промовен я і з цісарем великим, а з нею — мовчазний. К. ЦН. 196.
Ретор, -ра, м. Ученикъ класса реторики. Cм. реторика 3. Сим. 175.