Вінувати, -ную, -єш, гл. Надѣлять приданымъ, давать приданое. Журилася мати чим зятя вінувати.
Заміча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. замі́тити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи: тпру!
Засі́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Задергаться. 2) Сильно умориться отъ хлопотъ, бѣготни. Наймички аж засіпались, пораючись: та́ локшину кришить, та вареники ліпить.
Лу́пкавка, -ки, ж. = лускавка.
Наволокти́, -ся. Cм. наволікати, -ся.
На́різно нар. Отдѣльно, порознь. Нарізно од нас. Ми з братом нарізно живемо.
Сабашівка, -ки, ж.
1) Родъ еврейской шабашковой шапки.
2) У евреевъ: шабашковая водка.
3) У евреевъ: шабашковая свѣча.
Слухач, -ча, м. Слушатель. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів.
Стовпитися, мося, -теся, гл. Столпиться. Козаки стовпились коло столу і роти пороззівляли.
Тал, -лу, м. Проталина. талом талуви́ти — ѣхать саньми по протаявшему снѣгу.
