Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вип'Ясти, -ся. Cм. випинати, -ся.
Відвійок, -йка, м., иногда во мн. ч. відвійки. Щуплое зерно, которое при вѣяніи падаетъ въ срединѣ между мякиною и полновѣснымъ зерномъ. Мнж. 187. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці. Грин. II.
Водотеча, -чі, ж. Теченіе воды. По розорі (проораній борозні) пішла водотеча. Грин. II. 236.
Жахті́ти, -хчу́, -хти́ш, гл. Пышать, испускать сильный жаръ, раскаляться, рдѣть. Купа жару, та аж жахтить, червоніє. Г. Барв. 455. Натопив піч, аж жахтить. Харьк. А серденько, немов той жар, жахтіло. К. Бай. 15. Не знаю, як вам і сказати, панієчко, про своє дівоцтво. Цвіло воно — аж жахтіло. Г. Барв. 526.
Листико́вий, -а, -е. Изъ листьевъ. Їхав козак морковий, коник бураковий, а шепочка з лопуха, кунтуш листиковий. Kolb. І. 144.
Несміливість, несмілість, -ости, ж. Несмѣлость. Казав Василь, задихаючись од несмілости. Кв. І. 21.
Тросок, -ска, м. Ягненокъ съ переросшими смушками, также и самые смушки. Вас. 154. 198.
Холод, -ду, м. Холодъ. Холод не свій брат. Ном. № 647. Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. Ном. № 1300. приняти хо́лоду. Намерзнуться. Приняли й холоду, й голоду. Ном. № 1539. нагна́ти хо́лоду. Нагнать страху. О. 1862. IX. 66. хо́лодом бере. Знобитъ. Ум. холодище. Ох і холодище сьогодні! аж земля репається. Васильк. у.
Чухрій, -рія, м. Вшивецъ. Вх. Зн. 81.
Шушун, -на, м. = шошон. КС. 1893. V. 283.