Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прочунятися

Прочунятися, -няюся, -єшся, гл. = прочуняти. Насилу прочунявся. Шевч. 300.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧУНЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧУНЯТИСЯ"
Дя́динка, дя́диночка, -ки, ж. Ум. отъ дядина.  
Єре́м, єрма́, м. 1) = ярмо. Шух. І. 16
Кулешінник, -ка, м. Горшокъ, въ которомъ варять кулешу. Шух. І. 96, 140.
Патиччя, -чя, с. соб. Палки, мелкій хворостъ. Хотин. у.
Писака, -ки, м. Писецъ. Ум. писа́чка.
Ропотіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Болтать безъ умолку, говорить всѣмъ сразу; бормотать. 2) Шумѣть при движеніи. Як летів, то й ропотів, як упав, то й пропав. Ном. № 13539. Cм. роптати.
Снитка, -ки, ж. Раст. Aegopodim Podagraria L. ЗЮЗО. І. 110.
Цибань, -ня, м. Длинноногій. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескаче. Уман. у.
Череп'яний, -а, -е. 1) О гончарныхъ издѣліяхъ: глиняный. Зайчик череп'яний. МВ. ІІ. 31. Глечик череп'яний. К. Псал. 3. 2) Черепичный. Крізь череп'яну стелю спустили його. Єв. Л. V. 19.
Чинарка, -ки, ж. = чемерка 1. ХС. IV. 51. Ум. чинарочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЧУНЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.