Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихитувати, -тую, -єш, сов. в. вихитати, -таю, -єш, гл. 1) Расшатывать, разшатать, разшатавъ повалить. Вітер дерева вихитує. Славяносербск. у. Корова чухалась, чухалась, поки стовпа вихитала. 2) Только несов. в. Качать. Корови — так попереду і аж головами вихитують. Сим. 191.
Відхрестити, -ся. Cм. відхрещувати, -ся.
Гримоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грімотати.
Запа́дистий, -а, -е. Впавшій, впалый. Широкі груди, хоч і западисті. Г. Барв. 22.
Клептати и клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить. Желех.
Скарбувати, -бу́ю, -єш, гл. Собирать сокровища. Скарбує для себе, а не в Бога багатіє. Єв. Л. ХП. 21.
Смішитися, -шуся, -шишся, гл. Дѣлать себя посмѣшищемъ. Збіглись вівці, кози, всі попові, та обїли шаровари лепухові.... Не смішися, мій миленький, не смітися, купи собі шаровари та й прикрийся. Грин. III. 326.
Сояшничина, -ни, ж. = соняшничина. Ум. сояшничинка. Зачав робить загони: де була сояшничинка, бурянина, — все пошло на загони. Чуб. II. 36.
Такса, -си, ж. Такса.
Халасун, -на, м. Лакомка, обжора. Желех.