Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

З'їзд, -ду, м. Съѣздъ. Аж там такий з'їзд — повен двір. Рудч. Ск. II. 208.
Нали́плий, -а, -е. Налипшій.
Німчити, -мчу, -чиш, гл. Онѣмечивать. Желех.
Опис, -су, м. Описаніе. О. 1862. IV. 94. КС. 1883. IV. 765.
Паскуд, -ди, ж. = паскуда. Вх. Лем. 447.
Підпікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підпекти́, -печу́, -че́ш, гл. Подпекать, подпечь; поджаривать, поджарить.
Прихватком нар. Урывками. На дворі — прихватком тіпає плоскінь. Мир. ХРВ. 125.
Рачкуватися, -куюся, -єшся, гл. = рачкувати. Як почав він рачкуватися та насилу дорачкувався: звісно, ходить не може, то лізе на всіх чотирьох. Новомоск.
Свій, своя, своє́, мѣст. Свой. Своєї недолі і конем не об'їдеш. Ном. № 1732. Кто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Ном. № 2296. Я свою свиту сховав. Чорте, чорте! верни моє, візьми своє. Ном. № 273. як не свій хо́дить. Самъ не свой. Ном. № 2282. я прибіг не своїми. Я бѣжалъ безъ памяти. Г. Барв. 207.
Стьобати, -ба́ю, -єш, гл. = стібати.