Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прочахати

Прочахати, -ха́ю, -єш, сов. в. прочах(ну)ти, -ну, -неш, гл. Простывать, простыть. Не їж юшки: хай прочахне. Лубен. у. Отож про пиття й держи собі од поганки таку воду, що як гаразд перекипить, тоді її у глек та й на вікно, щоб прочахла. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧАХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧАХАТИ"
Инбирь, -рю, м. = имбер. Ум. инбирець.
Клектати, -кчу́, -ти́ш, гл. = клекотати. Кричить-клектить, орлят на бенкет звучи. К. МБ. II. 134.
Надти́нник, -ка, м. Раст. Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. І. 136.
Подвижник, -ка, м. Подвижникъ. Г. Гр. 56.
Позатруювати, -руюю, -єш, гл. Заразить (многихъ). Ми не знали, що в їх короста, та й давали їм цебра, так вони й нас позатруювали: на всіх чисто короста напала. Черниг. у.
Розстелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розстелитися, -люся, -лешся, гл. = розстилатися, розіслатися. Левиц. І. 272. Під вікнами розстелялася зелена трава. Левиц. І. 331.
Спасеницький, -а, -е. Относящійся къ спасающему свою душу или говѣющему. К. ПС. 118.
Сплескати, каю, -єш, гл. Сплющить.
Стогній, -нія, м. Постоянно стонущій человѣкъ. Рк. Левиц.
Цісарія, -рії, ж. Австрія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЧАХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.