Блюваки, -вак, ж. мн. Блевотина.
Виковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. викуватися, -куюся, -єшся, гл. Выковываться, выковаться.
Випозичити, -чу, -чиш, гл.
1) Исчерпать, занимая.
2) Раздать въ займы.
Гу́ся́тина, -ни, ж. Гусиное мясо, гусятина. Снідання дає — все гусятину.
За́городище, -ща, м. Мѣсто, гдѣ была загорода (Cм.)
Лозо́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лозы.
Пограти, -граю, -єш, гл.
1) Поиграть.
2) Обыграть. Та мені хоч аби що, то пограю його, дарма, що в його самі тузи та королі. А котрий котрого пограв.
Прогалина, -ни, ж. = прилука 1.
Спітнявіти, -вію, -єш, гл. = спітніти.
Черкати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест.
2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала.
3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає.
4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?»
5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Прогуляє; кажуть, черкає добре.
6) = черчати.