Братік, -ка, м.
1) Ум. отъ брат.
2) мн. Раст.: a) Melampyrum nemorosum L. б) Viola tricolor L.
Відзначатися, -чаюся, -єшся, сов. в. відзначитися, -чуся, -чишся, гл. Отражаться, отразиться, обозначаться, обозначиться. Ні в чім так не відзначилась душа, як у пісні. Все, що перейшло через серце і розум (українського народу) одзначилось в нашій рідній мові.
Калюхатий, -а, -е. Выгнутый наружу. На бербениці та барівки треба калюхатих — вигнених доґів, бо ті судини у середині ширші. калюхата пила. Пила, пластинка которой съ того края, гдѣ зубья, дугообразна.
Кряч, -ча́, м. Жердь, которой поворачиваютъ бревно: при постройкѣ дома, сарая нужно бываетъ положенную уже на стѣны, но еще не прикрѣпленную, матицу перевернуть; тогда туго обматываютъ ее веревкой и въ петлю, которой оканчивается она, продѣваютъ кряч, жердь, при помощи которой бревно переворачивается. Крячем можно хоч яке дерево криве у сволоці повернути чи так, чи инак.
Лабайдак, -ка, м. = лайдак? Чоловіче-лабайдаче, на що жінку продаєш?
Поперержавлювати, -люю, -єш, гл. Перержавѣть, (во множествѣ).
Судно 2, -на, с. Судно. Своїм судном перевозив. Судна козацькі на три части розбиває. Козацькі суда на три части розбивало. Ум. суде́нце, суденечко.
Угілля, -ля, с. = вугілля.
Хапатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Хвататься, браться. Хапається за шаблю.
2) — чого. Дѣлать что, хвататься за что. Не хапайся дурниці, не будеш сидів у темниці.
3) Спѣшить, торопиться. Хто хапавсь жито сіяти, то в того воно повипрівало. Хапається, як попівна заміж.
Хвилястий, -а, -е. 1) Волнистый; волнующійся. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? Хто ворітьми запер хвилясте море, як ринуло із черева земного.
2) О матеріи: муаровый. Стьонжка хвиляста. Купила два аршини стрічки червоної хвилястої, дуже гарна — так хвиля по їй і ходе.
3) О смушкѣ: «волнистый съ крѣпкими низкими волнообразными завитками».