Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буза, -зи, ж. 1) Татарскій напитокъ изъ проса. 2) Нечистота въ немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато. Лебед. у. 3) Осадокъ въ жидкостяхъ.
Додрібуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Дѣлать быстро слѣдующія одно за другимъ движенія до какого либо времени, случая. Взяв москаль ціпа і почав швидко-швидко ним дрібушити.... Добрібушився москаль, що батьків бич та зачепив москалевого. Грин. II. 207.
Залу́пчистий, -а, -е. О сапогѣ: съ отворачивающимся голенищемъ? Залупчисті чоботи. Гол. Од. 67.
Коропатниця, -ці, ж. -Корона. Вх. Уг. 246.
Пуджєтися, -джєюся, -єшся, гл. О лошадяхъ: пугаться. Шух. І. 83. ЕЗ. V. 180.
Увиджуватися, -джуюся, -єшся, гл. = увижатися. А він усе перед моїми очима ввиджується. Г. Барв. 381.
Угнак, -ка, м. = угнавець. Вх. Зн. 73.
Хвостачка, -ки, ж. Въ загадкѣ названіе ложки. Є у нас бучок, а на бучку яворець, на яворці конопка, на конопці глинка, а на глинці млячка, а в ній хвостачка. Ном. стр. 301, № 109.
Хромолаба, -би, об. Хромоногій, хромоногая. Сякий, такий хромолаба трясе за дівками. Гол. II. 426.
Шокати, -каю, -єш, гл. 1) Часто говорить: шо. 2) Шамкать. «Сатурнович, змилосердися, за рідную свою вступися!» к Зевесу шокала стара. Котл. Ен. V. 36.