Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Більмак, -ка, м. Имѣющій бѣльмо на глазу. Шейк.
Злобувати, -бу́ю, -єш, гл. Злобствовать. Черк. у.
Кандзюба, -би, ж. Кривизна, крючекъ. Мнж. 181.
Карувати, -ру́ю, -єш, гл. Значеніе неясно. Потебня (К исторіи звуков. III). 37) переводить на основанія нижеприводимой пѣсни, — чаровать. Cм. еще накарувати. Навчи, навчи, бідная вдова, да свойого сина! Як не будеш научати, будем карувати: окаруєм руки й ноги і чорнії брови, щоб не ходив до дівчини молодої. Окаруєм руки й ноги і карії очі, щоб не ходив до дівчини опівночі. Мет. 214.
Напаруси́ти, -рушу́, -си́ш, гл. Натянуть полотно. Треба крила (у вітряку) напарусити. Канев. у.
Покрутити, -чу́, -тиш, гл. 1) Покрутить, повертѣть. А чорт тоді покрутив головою і каже: таки і я тебе покалічив. Рудч. Ск. І. 52. 2) Исковеркать. Щоб тобі покрутило. Чуб. І. 90.
Помаслувати, -лую, -єш, гл. II особоровать.
Секстерень, -ня, м. Тетрадь. Павл. 58.
Славутний, -а, -е. = славетний 1.
Таточко, -ка, м. Ум. отъ тато.