Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буявіти, -вію, -єш, гл. = буяти 1. По за садком лани буявіють широкополі. МВ. (О. 1862. І. 96).
Вагове, -вого, с. Вѣсовой сборъ. К. (Желех.).
Відважно нар. Отважно, смѣло.
Волоський, -а, -е. Румынскій. Насіння з волоських гарбузів. Сим. 209. волоські горіхи. Грецкіе орѣхи, Juglans regia L. Анн. 180. Поминулися в саду яблучка, ще й волоські горішки. Грин. ІІІ. 225.
Ду́длити, -лю, -лиш, гл. Пить съ жадностью. Оце дудлить! аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. Як допавсь до води, так і дудлить. О. 1861. V. 70.
Зано́зина, -ни, ж. = заніз. Що на волики все занозини, а на коники пута. Чуб. V. 276.
Незлобливість, -вости, ж. Незлобіе.
Одночасник, -ка, м. Современникъ (чей).
Покотом нар. Вповалку. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. III. 75. В гаю все покотом лежало. Шевч. 334.
Щавельний, -а, -е. Щавелевый, щавельный. Желех.