Грі́мати и гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Груча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Грюкотіти.
Загряни́шний, -а, -е. = загранишний. Пов'язує її хустками... загрянишними.
Лопати́лно, -на, с. Ручка у лопаты.
Облаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. Він облаявся зо всіми.
Па́лі́нка, -ки, ж. = паленка. Руки, ноги гріти, палінки ся напити. Ум. паліночка.
Прихахулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися. Ну й прихахулилась! Заким прихахулишся, то бояре й мед поп'ють.
Рецетовка, -ки, ж. Сортъ плахти.
Собарний, -а, -е. = собачий.
Тарагунитися, -нюся, -нишся, гл. Двигаться всею массой.