Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

протратити

Протратити, -чу, -тиш, гл. Протратить, истратить. Молодий син протратив маєток. Єв. Л. XV. 13. Останню копійку протратив. Св. Л. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 486.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОТРАТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОТРАТИТИ"
Благородність, -ности, ж. Благородство. Желех.
Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Ди́бу, ди́бу, меж. Припѣвъ въ пѣснѣ. Ой пас вівці да на Бондарівці, положив бурдюх да на могильці. Дибу, дибу! Чуб. V. 1086.
Лобури́сько, -ка, м. Ув. отъ лобурь.
Обтерти, -ся. Cм. обтирати, -ся.
Окид, -ду, м. Оставшіеся на убранной нивѣ колосья. Окид на птицю, нехай і вона поживляється. Харьк. г.
Повиганяти, -ня́ю, -єш, гл. = повигонити.
Почутка, -ки, ж. Слухъ, молва. Пішла почутка, що у панів людей царь одбере. Камен. у.  
Присипатися, -па́юся, -єшся, сов. в. присипатися, -плюся, -плешся, гл. Пригадаться, быть присыпаннымъ. Левиц. І. (Правда, 1868, ст. 423). А сам почав уже сивим волосом, як сніжком, присипатись. МВ. (О. 1862. III. 72). Ти, ляше, злякнеш, із коня спаднеш, сам присиплешся землею. АД. II. 42.
Торити, -рю́, -ри́ш, гл. = торувати. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОТРАТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.