Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґвалтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шумѣть, кричать. Ґвалтують, сказано, навспряжки цокотухи (жінки). Греб. 379. Чого (собаки) так ґвалтують? Стор. МПр. 112. Той чоловік став ґвалтувати. Драг. 184. 2) Производить насиліе, насиловать. 3) Производить тревогу, звать на помощь.
Ділі́ння, -ня, с. Дѣленіе, раздѣленіе.
Підлагоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. підлагодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Починяться, починиться. 2) Подготовляться, подготовиться.
Порчак, -ка́, м. Раст. Bunias orientalis L. ЗЮЗО. I. 115.
Псячий, -а, -е. = песький. З псячого хвоста сита не буде. Чуб. І. 279.
Рівен, -вна, -не = рівний. Обізвався Яготин: «Ніжен мені побратим». А Ніжен каже: «Є у степу Ромен, то й той мені не рівен». Ном. № 729.
Утреня, -ні, ж. Утреня, заутреня. Ном. № 11216.
Фукавиця, -ці, ж. Мятель. Вх. Уг. 278.
Цвіркнути, -кну, -неш, гл. О сверчкѣ: затрещать разъ. В хаті тихо, і цвіркун не цвіркне. Драг. 66.
Цільба, -би, ж. Исцѣленіе. Прийми від нас, Богомати, цюю похвалу, що даруєш цільбу злоту стару і малу. Чуб. І. 165.