Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віття, -тя, с. соб. Вѣтви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Мет. 79.
Гайник, -ка, м. Лѣсникъ. Вх. Зн. 9.
Дре́ґес, -са, м. = дриґез. Він кладе дреґес за губу.
Звели́чувати, -чую, -єш, сов. в. звели́чити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, сдѣлать великимъ, возвышать, возвысить. Здобудеш, хлоню, слави, зміркувавши, чия тебе звеличує держава. К. ЦН. 257.
Квасок, -ску, м. Ум. отъ квас. 1) Квасокъ. 2) Щавель. 3) Родъ кушанья. Варють борщі, локшину, квасок. Кв. 4) Раст. Rumex acetosella. Вх. Пч. І. 12.
Кортіти, кортить (кого и кому), гл. безл. Не терпѣться, тянуть къ чему, хотѣть и желать чего нибудь. Кортить литвинка скоринки. Ном. № 5013. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Ном. № 1106. Як ріжуть птицю, то аж дріжу, так мене кортіло котиться тієї крови. Стор. МПр. 30. Кортить таки тобі домівка.
Мі́тити, -чу, -тиш, гл. Намѣчать, мѣтить.
Неповинно нар. 1) Безъ вины. Кров христіянську неповинно проливали. Чуб. V. 933. 2) Не должно.
Поперетанцьовувати, -вуємо, -єте, гл. То-же, что и перетанцювати, но во множествѣ.
Ростоплюватися, -лююся, -єшся, гл. = ростоплятися.