Вищик, -ка, м. Родъ клейма въ видѣ вырѣзки на ухѣ овцы.
Дровово́з, -за, м. Работникъ на сахарномъ заводѣ, возящій дрова.
Ей меж. 1) Выраженіе неудовольствія и угрозы. «Ей, Хведьку вчись! ей, схаменись!» Так панотець казав своїй дитині: «Шануйсь, бо, далебі, колись тму, мну, здо, тло спишу на спині!» 2) Эхъ, нѣтъ. Ей, де там! Оттепер же я тебе з'їм, кобило! — Ей, вовчику, голубчику, не їж мене! 3) Эй. Ей, нуте, беріться!
Зли́ва, -ви, ж. Проливной дождь. Злива йде добра.
Прибичовувати, -вую, -єш, сов. в. прибичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать, припречь, пристегивать, пристегнуть (животное въ помощь другимъ везущимъ). 2) Прибавлять, прибавить, присчитывать, присчитать. Люде що почують, то прибичують. Ти нащо прибичовуєш, чого й не було? Я винен два рублі, а він прибичовує ще їден.
Присолити Cм. присолювати.
Розмішувати I, -шую, -єш, сов. в. розмісити, -шу, -виш, гл. Размѣшивать, размѣсить. Кров з піском розмісили.
Храмати, -маю, -єш, гл. = хромати. Переносно: грѣшить. Старий, а храмає.
Хроб, -ба, м. = робак = хробак 1. Стерво точили обридливі хроби.
Шмаркий, -а́, -е́ Скорый, быстрый. То чоловік шмарки́й: куди йде — не гається.
