Важнющий, -а, -е. Очень важный. Мати і взяла собі в голову, що Антосьо важнюща персона, коли й Тимоха проти його нічичирк.
Догоря́ти I, -ря́ю, -єш, сов. в. догорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Догорать, догорѣть. Сосонка горить, дівчина говорить; сосна догоряє, дівчина вмірає.
Невданий, -а, -е. Не способный ни къ чему.
Невтомно нар. Неутомимо.
Понуруватий, -а, -е. Смотрящій въ землю, повѣсившій голову, угрюмый.
Поростулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и ростули́ти, но во множествѣ.
Розвештатися, -таюся, -єшся, гл. Постоянно шляться, бродить.
Тереняк, -ку, м. Настойка на тернѣ. Ум. теренячо́к.
Утанажитися, -жуся, -жишся, гл. Измучиться, утомиться. Покіль зійшов на ту гору, то так утанажився.
Черкати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест.
2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала.
3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає.
4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?»
5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Прогуляє; кажуть, черкає добре.
6) = черчати.