Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

простугоніти

Простугоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Прогремѣть, простучать. Крамарський віз (шляхом) простугонить. МВ. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТУГОНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТУГОНІТИ"
Вертепа, -пи, ж. Пропасть, оврагъ, ущелье. Вх. Лем. 396.
Вишкіблювати, -люю, -єш, гл. Выскабливать. Шух. І. 250.
Натинати, -на́ю, -єш, сов. в. натяти, -тну, -не́ш, гл. Нарубливать, нарубить, нарѣзывать, нарѣзать.
Невільничок, -чка, м. Ум. отъ невільник.
Поїсти Cм. поїдати.
Попереваблювати, -люю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Порідшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться рѣже, порѣдѣть. Порідшав, дуже порідшав ліс. Богод. у.
Умуровувати, -вую, -єш, сов. в. умурувати, -рую, -єш, гл. Вдѣлывать, вдѣлать въ каменную стѣну.
Чеверногий, -а, -е. Косолапый, съ кривыми ногами.
Шукальник, -ка, м. Искатель. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТУГОНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.