Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відщедрувати, -ру́ю, -єш, гл. Окончить щедрувати.
Грабельки́, -льо́к, ж. мн. 1) Ум. отъ граблі. А ке лиги, сину, мені грабельки, — он коло тебе стоять. Грин. II. 207. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190. 3) Названіе одной изъ косточекъ въ скелетѣ летучей мыши (по народному вѣрованію). Чуб. І. 55.
Діво́чий, -а, -е. Дѣвичій. Єсть серце єдине, серденько дівоче, що плаче, сміється, як він того хоче. Шевч. 133. Проливав кров червону річками. То не кров, аж дівоча краса. Чуб. V. 7. Дівочий манастирь. Шевч. Діво́ча гімна́зія. Женская гимназія. О. 1861. І. 321. Дівчата з дівочої гімназії. О. 1862. II. 52. Діво́ча кров. Раст. Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. І. 111.
Картувати, -тую, -єш, гл.по́ле. Разбивать поле на полосы. Богод. у.
Конячка, -ки, ж. Ум. отъ коня́ка.
Мутни́й, -а́, -е́ Мутный. Ой чого ж ти, мила, такая, як водиченька мутная? Н. п.
Навви́передки нар. Въ перегонку, взапуски. Біжать жидки наввипередки, один другого не дожене. (Загадка: колеса).
Обнімати, -ся, гл. = обіймати, -ся.
Пообкладувати, -дую, -єш, гл. = пообкладати.
Скоштунок, -нку, м. Проба.