Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

простигати

Простигати, -га́ю, -єш, сов. в. простигти, -гну, -неш, гл. Простывать, простыть. Кличе мати вечеряти: галушки простигли. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТИГАТИ"
Дє́дьо, -дя, м. Отецъ. Ум. Дєдик. Ой прийшла я до дєдика, дай но, дєдю, воли. Гол. ІІІ. 378.
Зада́внення, -ня, с. Давность, застарѣлость. Желех.
Запини́ти, -ся. Cм. запиняти, -ся.
Оленя, -ня́ти, с. Дѣтенышъ — олень. Желех.
Первісточка, -ки, ж. Ум. отъ первістка.
Підривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. підрити, -рию, -єш, гл. Подрывать, подрыть. Хто мимо йде, псує та ламле і вепр дубрівний підриває. К. Псал. 187.
Покрадаємо нар. = покрадаємці. Якісь чоловік покрадаємо ловить рибу. Чуб. II. 628.
Розмітати, -та́ю, -єш, сов. в. розмести, -мету, -теш, гл. Размотать, размести. Лапами розгрібає, хвостом розмітає. Чуб. І. 136. Лопатами раскидаєм, а метлами розметем. КС. 1883. VII. 587.
Сивак, -ка, м. 1) О человѣкѣ: сѣдой. К. ЦН. 283. 2) Волъ темно-сѣрый. КС. 1898. VII. 41, 42. Гейкнув на сиваки і рушив в дорогу. Гн. II. 168. 3) Порода голубей. Ум. сивачо́к. КС. 1898. VII. 42.
Фантина, -ни, ж. Что либо изъ фанти́ння, изъ вещей, относящихся къ одеждѣ. Я знаю, де в мене отака малесенька фантина лежить. Сквир. у. Ум. фанти́нка. Cм. хвантина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.