Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

простаченко

Простаченко, -ка, м. Сынъ простолюдина. І простаченко, і панич. К. ПС. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТАЧЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТАЧЕНКО"
Видзвонювати, -нюю, -єш, сов. в. видзвонити, -ню, -ниш, гл. 1) Звонить, позванивать, позвонить, перезвонить. Наче хто у дзвіночки срібні видзвонює. МВ. (О. 1862. ІІІ. 43). 2) Выбивать, выбить. выколотить. Дзвонитимуть киями по плечах, поки й душу з тіла видзвонять. К. ЦН. 236.
Вугнавець, -вця, м. = гунявий. Желех.
Гризю́ка, -ки, ж. Сварливый человѣкъ или женщина. Та годі вже тобі, гризюко, гризтись. Полт.
Ді́дичок, -чка, м. Ум. отъ дідок.
Ле́ме сз. = лем. Вх. Зн. 32.
Обхідний, -а́, -е́. — хата Хата состоящая изъ хати, світлиці, хатини и хижі. Вас. 195.
Подружка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Понукнути, -ну, -неш, гл. = поощрить, подстрекнуть. Вх. Зн. 53.
Промучитися, -чуся, -чишся, гл. Промучиться. Місяців зо три промучилась бідна дитина, та таки й умерла. Харьк.
Чередільниця, -ці, ж. Вѣдьма, отнимающая у коровъ молоко. ЕЗ. V. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТАЧЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.