Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доторгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Доторговать, окончить торговлю.
Дужінь, -жені, ж. = дужість. Вх. Зн. 16.
Запиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать, задрать носъ.
Зятько, -ка, м. ласк. отъ зять. Укрийсь, зятьку, укрійсь та на негоді не мочись. Грин. III. 498.
Обношувати, -шую, -єш, сов. в. обноси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Обнашивать, обносить. Обноси мої чоботи, бо на мене вони тісні. 2) Обрывать, оборвать украдкой. фрукты съ деревьевъ. Дітвора всі груші обносила.
Обпасати, -са́ю, -єш, сов. в. обпасти, -пасу, -сеш, гл. Выпасать, выпасть хорошо. Обпасіть же, хлопці, добре коні, бо як рушимо, до тогді їм буде не до їжі. Васильк. у.
Обтикати, -каю, -єш, сов. в. обтикати, -чу, -чеш, гл. Обтыкать, обтыкать. І барвінком обплете і руточкою обтиче. Чуб. III. 450. Обтикала всю голову квітками.
Обцас, -су, м. Каблукъ. Гол. Од. 52. Їден чобіт на підкові, другий на обцасі. Чуб. V. 1067.
Оглашенка, -ки, ж. Церковныя сѣни между церковью и колокольнею. Ромен. у.
Продання с. Продажа.