Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивчати, -ча́ю, -єш, сов. в. вивчити, -чу, -чиш, гл. 1) Выучивать, выучить. 2) Научать, научить. Вивчив дітей, як сказать. 3) Изучать, изучить.
Грибо́чок, -чка, м. Ум. отъ гриб.
Гуля́ночка, -ки, ж. Ум. отъ гулянка.
Жовч, -чі, ж. Желчь. На мід, не на жовч люде мух ловлять. Ном. № 3083.
Зяб, -би Пахоть на зиму, поле, вспаханное осенью подъ яровой хлѣбъ. На зяб орати. Вас. 196. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. Г. Барв. 306.
Лука́нь, -ня́, м. Лука. Могил. у.
Осовнь, -ні, ж. = осонь. Шух. І. 110, 189.
Перепал, -лу, м. 1) Пережженый кирпичъ. 2) ? Ізойди собі, (хворобо), од раба божого на чорнії луга, на перепали, де буйний вітер свистав. (Заклинаніе). КС. 1883. VII. 587.
Позаполіскувати, -кую, -єш, гл. Замыть, полоща (во множествѣ). Побіжи, дочко, на річку, позаполіскуй сорочки Семенкови. Славяносерб. у.
Прогреміти, -млю, -миш, гл. Прогремѣть.