Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтоптувати, -тую, -єш, сов. в. відтоптати, -пчу, -чеш, гл. Оттаптывать, оттоптать, истоптать (обувь, ноги). Ми вже й ноги відтоптали, ходивши до свата. Г. Барв. 387. Черевички відтопчу. Грин. ІІІ. 156. відтрутити. Cм. відтручати.
Гончари́ха и ганчари́ха, -хи, ж. Жена горшечника. Аф. 464.
Доходжа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = дохожати.
Жовті́льниця, -ці, ж. = 1) жовтяниця. Вх. Зн. 17. 2) Раст. Scabiosa arvensis. Вх. Пч. І. 12.
Півгодний, -а, -е. = піврічний. Півгодний білет. Черк. у.
Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный. 2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає. К. ЧР. 198.
Пошерсть, -ти, ж. = пошесть. Ном. № 8349.
Скаржитися, -жуся, -жишся, гл. Жаловаться, сѣтовать. МВ. (О. 1862. І. 78). Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. Ном. № 6899.
Телячки, -чок, -чків? Молочные зубы. Шейк.. Cм. телячі зуби.
Шипах, -ха, м. Кисть орѣховъ на деревѣ. На шипасі саме сидів такий здоровий паук, так я й не зірвав, а горіхи добрі були. Канев. у. 2) Мерзлая груда.