Відвисати, -са́ю, -єш, сов. в. відвиснути, -ну, -неш, гл. 1) Отвисать, отвиснуть. Спідня губа відвисла. 2) Свѣшиваться, свѣситься, повиснуть. З-під очіпка відвисло пасмо сивої коси.
Гу́ля, -лі, ж. 1) Дѣтск. голубь. Чаще во мн. ч. Прилетіли гулі та й сіли на люлі; а ви, гулі, не гудіть.... 2) = Сич. 3) = Ґуля.
Звірокру́г, -гу, м. Зодіакъ.
Зеленкува́тий, -а, -е. 1) Зеленоватый. 2) Немного недозрѣвшій. Ячмінь був зеленкуватий, а він покосив.
Ми́тний, -а, -е. Таможенный, мытный, пошлинный.
Огребти, -ся. Cм. огрібати, -ся.
Оцупіти, -пію, -єш, гл. Затвердѣть.
Пооблуплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Облупиться (во множествѣ). Верхи в дуба повсихали і кора на їх пооблуплювалась.
Спішок, -шка, м. Ум. отъ спіх.
Утримуватися, -муюся, -єшся, сов. в. утриматися, -маюся, -єшся, гл. Удерживаться, удержаться. Сам ніяк не може утриматися од сміху.