Две́рі, -ре́й, ж. мн. 1) Дверь. Золотий обушок скрізь двері відчине. Як у Бога за дверима. 2) Деревянная покрышка, которою сверху закрыта ловушка для лѣсныхъ звѣрей — западниця. Ум. Две́речки.
Зелені́ти, -нію, -єш, гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє.
Ме́ртво нар. Мертво. Було якось тихо й мертво на світі, ніби само небо вже дрімало.
Перегайнувати, -ную, -єш, гл. Попусту протратить.
Перекинець, -нця, м. = перекинчик. Зопсована дитино вельможних перекинців Кисілів.
Ройовий, -а, -е. Принадлежащій рою, т. е. восковой (о свѣчѣ)? Над миленьков, над молоденьков ройова свічка горить.
Самопас I нар. Безъ пастуха, безъ присмотра, на свободѣ.
Усісти Cм. усідати.
Усякати, -каю, -єш, сов. в. усякнути, -ну, -неш, гл. О жидкости: проходить, пройти (въ землю и пр.). быть всасываемымъ землею.
Цілування, -ня, с. Цѣлованіе, поцѣлуй, поцѣлуи. Ой чи знаєш, Ганно, моє горювання, що я ночі не доспав через цілування? Не словами, цілуванням любощі говорять. Щирим цілуванням теплі сльози сушить. Хата 14. Ум. цілуваннячко.
