Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пронурок

Пронурок, -рка, м. = понурок. Вх. Пч. II. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОНУРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОНУРОК"
Волокти, -чу, -чеш, гл. Тащить, влачить, тянуть. Так потомились, що насилу ноги волочуть. Рудч. Ск. II. 48. Убив корову, взяв на плечі та й волоче. Рудч. Ск. II. 189.
Драпі́ка, -ки, об. = дряпіка. О. 1861. XI. 28.
Зашмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Подвергнуть загару, обжечь.
Здрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Вспылить, взбѣситься. Той і здрочивсъ за кожух. О. 1862. VI. 36.
Мату́ня, -ні, ж. = матуся.
Неосяжний, -а, -е. 1) Необъятный. 2) Недостижимый.
Обида, -ди, ж. Обида. Не стільки гірка обида, як злість налила її очі сльозами. Левиц. І. Бов. 42. Ум. оби́донька.
Понаплоджувати, -джую, -єш, гл. Наплодить (во множествѣ). Дітей понаплоджували, а годувати нічим. Васильк. у.
Сповивач, -ча, м. Свивальникъ. О. 1861. II. 7. Ум. сповивачик.
Ухань, -ня, м. = вухань. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОНУРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.