Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дружи́тоньки Ум. отъ дружити.
Зві́дниця, -ці, ж. Обманщица.
Знесиліти, -лію, -єш, гл. Обезсилѣть. Знесилів я духом. Г. Барв. 411.
Кашлюк, -ка́, м. Коклюшъ. Желех. Харьк. г.
Купчина, -ни, ж. = купка.
Мени́нниця, -ці, ж. Именинница.
Потолоччя, -чя, с. Измятое мѣсто въ травѣ или хлѣбѣ, измятые трава или хлѣбъ. Наша пані охоча зібрала потолоча житнеє й пшеничнеє. Чуб. III. 235.
Способний, -а, -е. = спосібний. На що воно способне, оце дерево? Черн. г. Підняв — дивлюсь, а воно способне, — тернути сірничок, то й є об віщо. Лебед. у.
Стиха нар. 1) Тихо, тихонько. Стиха словами промовляє. ЗОЮР. І. 53. Стиха підхождає. ЗОЮР. І. 59. Та все стиха у гуслоньки грає. Мет. 260. 2) Изподтишка, украдкой. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха, а ми двоє, серце моє, любімося стиха. Мет. 16. Ум. стихенька, стихесенька. Пливи, пливи, мила, стихенька водою. Чуб. V. 60.
Топільниця, -ці, ж. Истопница. Ум. топі́льничка. Я б до печі куховарочку наняв, а до груби та топільничку. Харьк. у.