Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проклясти

Проклясти, -ся. Cм. проклинати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКЛЯСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКЛЯСТИ"
Блинда, -ди, ж. Сильная накожная сыпь. Вх. Зн. 3.
Диби́ці, -би́ць, ж. мн. ум. отъ диби.
Зарига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Начать отрыгивать. 2) Запачкать рвотой.
Му́листий, -а, -е. Илистый.
Оливець, -вця́, м. Карандашъ. Нарисував я оливцем стяту козацьку чубату голову. К. ХП. 33.  
Поприндитися, -джуся, -дишся, гл. Разсердиться, раскапризничаться (о многихъ). Дівчата поприндилися на хлопців та й не пішли у танець.
Потемряк, -ка, м. Ночная, сумеречная бабочка. Вх. Лем. 454.
Присапати Cм. присапувати.
Рямпати, -паю, -єш, гл. Чирикать, трещать. Вх. Уг. 226.
Циранка, -ки, ж. Порода утокъ. Ум. цираночка. Ой, на ставу, на ставочку піймав качур цираночку. Гол. II. 516.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКЛЯСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.