Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прокидати

Прокидати, -да́ю, -єш, сов. в. прокидати, -даю, -єш, и прокинути, -ну, -неш, гл. 1) Расчищать, расчистить, прогресть отъ снѣга и пр. Ну й понамітало снігу! Треба прокидати (прокинути) стежку від хати до хліва. 2) Не попадать, не попасть, промахнуться. Стріляли козаки та рейтари. І вони прокинули. Морд. Пл. 171. 3) Простилать, простлать. Прокинувши на полу ряднину, лягла й сама хоч задрімати. Мир. ХРВ. 56. Та зійду я на могилу, та прокину сірячину, та ляжу трохи спочину. КС. 1883. IV. 907. (Н. п.). 4) Истрачивать, истратить, потерпѣть убытокъ. На весіллі в родичів рублів п'ять прокинеш. Лубен. у. На тому заробиш, на тому прокинеш. Лубен. у. 5) сов. в. только прокинути. Будить, разбудить. Цілу ніч прокидало Христю материне важке зітхання. Мир. Пов. І. 118. Заснула без подушки, — прокинули б дівчину та поклали б їй подушечку. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКИДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКИДАТИ"
Бевзень, -зня, м. = бевзь. Бевзні! нікчемники! пеньки головаті! — закричить. Мир. ХРВ. 87.
Бенкетувати, бенькетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Пировать, гулять. Де наші панують? Де панують, бенкетують? Шевч. Оттак Еней жив у Дідони.... пустився все бенкетувать. Котл. Ен. І. 25.
Вижуритися, -рюся, -ришся, гл. Достаточно напечалиться. Я, добродійко, вижурився за себе, як сватався. Г. Барв. 311.
До́сі нар. 1) До сихъ поръ, до этой поры. Чужі люде полуднують, ми й досі не їли. Мет. 321. 2) Уже, въ настоящее время. Та годі сидіти та пора летіти, досі плачуть та маленькії діти. Мет. 257. Я думав, що досі вже й пороблено все. 3) До сего мѣста.
Закоха́ти, -ся. Cм. закохувати, -ся.
Казити, кажу, -зиш, гл. Искажать, портить. Гостець пазить йому вид.
Побігущий, -а, -е. 1) Живой, проворный, подвижной. Вх. Зн. 17. 2) Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Желех.
Поринути 2, -ну́, -не́ш, гл. = пірнути. Та й замовкла русалочка, в Дніпро поринула. Шевч. 359.
Соромлятися, -ляюся, -єшся, гл. = соромитися. Чого хочеш — попроси, не соромляйся. Грин. ІІІ. 650. Я усе соромляюсь, усе мовчу. Г. Барв. 64.
Фалатє, -тя, с. соб. Лохмотья. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКИДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.