Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимастити Cм. вимащувати.
Друкува́ння, -ня, с. Печатаніе.
Запаху́щий, -а, -е. = запашний. Желех.
Капловухий и каплоухий, -а, -е. 1) Вислоухій. Хоч каплоуха, та до двора сторожка. Ном. Обыкновенно употребляется, когда говорятъ о свиньѣ. По толоці капловухі тільки трюх-трюх одна за 'днією. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ном. № 2832. 2) каплоуха шапка = капелюха. Були кожухи, усякі пояси, шапки — і козацькі, і каплоухі. Кв.
Мі́на, -ни, ж. 1) Мѣна. 2) Предметъ мѣны. Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода. Чуб. III. 300.
Незмога, -ги, ж. Невозможность. Сінешних (дверей) незмога й відчинити. Г. Барв. 21.
Острокольний, -а, -е. Остроконечный. Острокольний лом. Борз. у.
Перемелювати, -люю, -єш, сов. в. перемолоти, -мелю, -леш, гл. Перемалывать, перемолоть.
Понехтувати, -тую, -єш, гл. 1) Пренебречь. 2) Испортить, попортить; причинить вредъ. Як нап'ється, то сорочки рве, горшки б'є, сказано, що на очі натрапиться, усе понехтує. Черниг. г. От падлючні діти — понехтували хлоп'я: як побили. Зміев. у.
Починочок, -чка, м. 1) Ум. отъ починок. 2) мн. Раст. Spiraea Filependula L. ЗЮЗО. І. 137.