Дослу́хувати, -хую, -єш, сов. в. дослу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дослушивать, дослушать до конца. Диво та й тільки, каже гайдамака, дослухавши сотниківну. 2) Слышать, услышать. Що дослуха — наче крізь воду проточну. Як річ таку суддя дослухав, низенько поклонивсь, потилицю почухав.
Замі́т, ме́ту, м. = замет.
Калатати, -та́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] калатнути, -тну, -не́ш, гл.
1) Бить, колотить, ударить. Калатнув батька.
2) Стучать, стукнуть.
3) Звонить. Ото калатають, ще й дзвони поб'ють.
4) Хлопотать, прилагать усилія, биться. Треба довго калатати, щоб бабу ошукати.
5) Молотить, не развязывая снопа (о ржи).
6) Шевелить? тормошить? Не счулась, як воно й народилось, — так мені стало негарно. Дивлюсь — воно лежить біля мене мовчки. Я його калатала, так ноно вже неживе, то я й закопала.
Кашевок, -вка, м. зоол. Hypudaeus arvalis.
Прачкарня, -ні, ж. Прачешная.
Примайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Примастерить, придѣлать.
Росперізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. росперезатися, -жуся, -жешся, гл. Распоясываться, распоясаться. Прийшов додому, роздягсь, росперезавсь та й ліг.
Сотничка, -ки, ж. Жена сотника. А за ним його сотничка Харчиха.
Убазарювати, -рюю, -єш, гл. Продать или купить что на базарѣ.
Чуха, -хи, ж.? Тільки чуху пробив до вокзалу та назад, а вони давно вже приїхали. Хоролъ.
