Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

продрухання

Продрухання, -ня, с. Отрезвленіе отъ сна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОДРУХАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОДРУХАННЯ"
Басюка, -ки, м. Ув. отъ бас. А басюка на увесь двір, — мов той бугай гуде у болоті. Стор. ІІ. 29.
Бом! меж., выражающее ударъ колокола. Бом, бом, бом!... на службу божу дзвонять. Грин. II. 112.
Бриндзяник, -ка, м. Лепешка съ бриндзою. Вх. Уч. 228.
Гнап, -па, м. Мастеръ, изготовляющій сіряки и опанчі. Желех. Гол. Од. 55.
Дручи́на, -ни, ж. = дрючина.
Залі́зце, -ця, с. 1) Ум. отъ залізо. 2) залі́зця каркові, лютрові. Cм. лютрові залі́́зця. Вх. Пч. II. 7.
Пізьма, -ми, ж. Гнѣвъ. Шух. І. 34.
Пітьма, -ми, ж. 1) Тьма. 2) Густой туманъ; дождь со снѣгомъ. Шух. І. 81.  
Стукарь, -ря, м. Ночной сторожъ. Харьк. у.
Щиміти, -млю, -ми́ш, гл. и пр. = щеміти и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОДРУХАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.