Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

продрухання

Продрухання, -ня, с. Отрезвленіе отъ сна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОДРУХАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОДРУХАННЯ"
Дра́пкати, -каю, -єш, гл. = дряпати. Вх. Уг. 237.
За́городка, -ки, ж. Ум. отъ за́города.
Каганчик, -ка, м. Ум. отъ каганець.
Охижа, -жі, ж. Защита (въ смыслѣ строенія). Мнж. 188.
Пересіл, со́лу, м. Пересолъ. Недосіл на столі, пересіл на голові. Ном. № 12381.
Подушеньство, -ва, с. Богослуженіе по умершемъ, панихида. Вх. Лем. 452.
Позв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Связаться (о многихъ). Всі кости мертві позв'язувались сухими жилами. Левиц. І. 91.
Поклоночок, -чку, м. Ум. отъ поклін.
Самосійний, -а, -е. 1) Самосѣйный. 2)на дитина. Незаконнорожденное дитя. Г. Барв. 310.
Ходуні, ходусі, гл. Дѣтск. ходить. Ум. ходусеньки. А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. Мет. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОДРУХАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.