Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верія, -рії, ж. = верея. Желех.
Грана́точка, -ки, ж. Форточка? Приїзджає в подвіренько, поковтує в гранаточку: «Вийди, вийди, Романочку». АД. І. 300.
Жари́стий, -а, -е. Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех.
Клонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться. На сіделечку козаченько низенько клониться. Н. п. Богу ся молим, а всім ся клоним. Гол. Чи кому клониться, чи кого прохать? Полт. г.
Обіддя, -дя, с. соб. Ободья. Вози добрі кінські і чумацькі, обіддя міцне. Левиц. І. 106.
Огир, -ра, м. = огер. Прискочив перше до Камили, як огир добрий до кобили. Котл. Ен. VI. 61.
Покидатися, -даюся, -єшся, гл. При ѣдѣ закапать одежду. Вх. Уг. 260.
Поорудувати, -дую, -єш, гл. Распорядиться, поуправлять нѣкоторое время.
Рукомесник, -ка, м. 1) Ремесленникъ. 2) Мастеръ.
Шестерниця, -ці, ж. = шестерня 1. Ум. шестерни́чка, шестірни́чка. Орет мі плужок четверничкою, жич, Боже, на рік шестірничкою. Гол. II. 17.