Зав'Яли́ти, -лю, -лиш, гл. = зв'ялити. Не зав'ялив би свої літа молодії, як тепер в'ялить.
Казатися, -жуся, -жешся, гл.
1) Быть сказану. Казатиметься й те, що зробила оця.
2) Показываться, являться. Чи сам пан дома? Хоч же він дома, та не кажеться, к коню в шубочку прибірається.
Компанувати, -ну́ю, -єш, гл. Водить компанію. Грицько з Іваном компонували.
Пізнаватися, -наю́ся, -єшся, сов. в. пізна́тися, -на́юся, -єшся, гл.
1) Узнаваться, быть узнаннымъ.
2) Знакомиться, познакомиться. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався.
Понагріватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Нагрѣться (во множествѣ). Груби добре понагрівалися, — тепло буде.
Поприносити, -шу, -сиш, гл. Принести (во множествѣ). Поприносили до його всіх недужих.
Прут, -та, м. Хлыстъ, прутъ, розга. Бог не карав прутом. Ой у лісі на горісі скаче птах по пруті. Зелізний прут. Ум. прутик, пруточок, прутчик. Прутчик... зламав.
Слихати, -шу, -шиш, гл. Слыхать. Ані слихом слихати, ані видом видати.
Смуглявий, -а, -е. = смаглявий. На смуглявих щоках грав рум'янець. Ум. смуглявенький.
Широкий, -а, -е. 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти.
2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Широкеє поле. Широкая нива.
3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник! А приїхав справник — і душа в п'яти забрязчала. Люботин. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку, де гай зелененький, де лист широченький.